- тушити
- [туши/тие]
-шу/, ту/шиеш; нак. -ши/, -ш'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
тушити — шу/, шиш, недок., перех. Припиняти горіння чого небудь; гасити. || перен. Придушувати, приглушувати якесь сильне почуття (любов, гнів і т. ін.) … Український тлумачний словник
тушити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
тушити — свідчити, повідомляти; бажати; сповідатися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гасити — гашу/, га/сиш, недок., перех. 1) Припиняти горіння; тушити. || рідко. Те саме, що вимикати. 2) перен. Не давати розвиватися; подавляти, глушити (у 4 знач.). || Гамувати (про емоції). || Задовольняти (бажання, потребу). 3) Зменшувати або припиняти … Український тлумачний словник
згашати — а/ю, а/єш, недок., згаси/ти, згашу/, зга/сиш, док., перех. 1) Припиняти горіння, світіння: гасити, тушити. 2) перен. Не давати розвиватися, придушувати (почуття і т. ін.) … Український тлумачний словник
тушіння — я, с. Дія за знач. тушити … Український тлумачний словник